Чи існує дисбактеріоз? І як його лікувати?
Найчастіше під терміном «дисбактеріоз» розуміють зміни мікробіома шлунково-кишкового тракту, хоча нерідкі і зміни мікробіома дихальних шляхів, сечовивідних шляхів, шкіри. При дисбактеріозі ЖКТ це можуть бути надмірне газоутворення і здуття живота, діарея або запори, порушення перетравлення їжі.
З метою визначення які саме умовно-патогенні мікроорганізми (УПФ) «винні» в цьому і яких представників нормальної кишкової мікрофлори «не вистачає» – виконують дослідження на дисбактеріоз, а також визначають чутливість УПФ до антибіотиків і бактеріофагів. І лікують відповідними препаратами. Потім починається етап «колонізації» шлунково-кишкового тракту представниками нормальної мікрофлори (пацієнтові призначають пробіотики).
А також рекомендують певні продукти харчування в цей період, що сприяють розмноженню представників нормальної кишкової мікрофлори (зазвичай ці продукти містять пребіотики). Використовуються для нормалізації харчування при дисбактеріозі і БАДи, що містять пребіотики, або пригнічують розмноження УПФ.
Чи потрібно всім пити кефір? Чи всі йогурти однаково корисні?
Одним з найпоширеніших міфів про користь деяких продуктів харчування є міф про загальну, тотальної користь кефіру та йогуртів (тобто користь кисломолочних продуктів для перетравлення їжі через кислого рН самого продукту і містяться в них прибутків).
По-перше, йогурти – це не лікувальні препарати, за допомогою яких можна вилікуватися від дисбактеріозу. По-друге, не всі йогурти корисні. Тривало зберігаються йогурти зазвичай містять консерванти. Йогурти з добавками фруктів і ягід теж містять премікси, стабілізуючі йогурт. Користі від таких йогуртів небагато. По-третє, важливо розуміти, чи є у вас захворювання шлунково-кишкового тракту (наприклад, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, гіперацидний гастрит), при яких неконтрольоване поїдання кисломолочних продуктів може бути навіть шкідливим.
Чи може стрес привести до виразки або гастриту?
Головне правило гастроентерології говорить, що для здоров’я шлунково-кишкового тракту важливо, що ми їмо, регулярність прийому їжі і обстановка, в якій відбувається харчування.
Звичайно, в XXI столітті важко влаштовувати щоденні сімейні обіди, що тривають не менше години, з неквапливою зміною страв і світськими розмовами. Але, по-перше, нескладно організувати собі прийоми їжі в один і той же час ( «біологічний годинник» організму запам’ятають це і ферменти для перетравлення їжі будуть утворюватися і виділятися саме в певний час доби). По-друге, уникати в харчуванні фастфуд – це сьогодні взагалі ознака піклується про себе людини. По-третє, варто визнати, що стреси треба не «заїдати», а вирішувати.
Вплив стресу на вегетативну нервову систему може змінити не тільки тонус судин і привести до гіпертонічної хвороби, а й змінити виділення ферментів і соляної кислоти і привести до гастриту і виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Людям, у яких на роботі постійні стресові ситуації (керівникам, працівникам громадського транспорту, МНС та ін.) – варто виробити для себе методи розслаблення і регулярно використовувати БАД, що компенсують надмірне споживання вітамінів групи В, цинку нервовою системою.
Що таке непереносимість якихось продуктів?
Існує справжня непереносимість будь-якого речовини, що міститься в продуктах харчування (наприклад, лактози, що міститься в молочних продуктах або глютену, що міститься в злакових). Вона пов’язана з генетичними особливостями організму; відсутністю утворення ферментів, які беруть участь у перетравлюванні цієї речовини. Потрібно відрізняти справжню непереносимість продуктів від непереносимості, викликаної дисбактеріозом або яким-небудь захворюванням шлунково-кишкового тракту.
Наприклад, люди після холецистектомії (видалення жовчного міхура) не можуть їсти не тільки смаженого і жирного, а й квашеної капусти, маринованих огірків і багатьох інших продуктів.
