Як позбутися від нав’язливого педантизму?

Чому перфекціонізм заважає жити?

По суті здоровий перфекціонізм допомагає особистості досягти високого рівня саморозвитку за рахунок переконання в реальності існування ідеалу, одержимості необхідністю відповідності йому в роботі, особистої сфері. Однак суть отруйної дії перфекціонізму полягає в формуванні у жертви цього синдрому підвищеної уразливості в питаннях пошуку еталона.

Простими словами, постійне видивляється недоліків у власних результатах не тільки погіршує настрій, занурює в стан емоційного дискомфорту, негативно позначається на самооцінці і легко може завершитися нервовим зривом або депресією.

Причини перфекціонізму

Синдром «відмінника» починає розвиватися ще в дитинстві під впливом моделі взаємин дитини з миром.

Фахівці в області психології включають в перелік основних причин зародження перфекціонізму наступні фактори:

  • Авторитаризм дорослих.
  • Надмірна критика і осуд за вчинення помилок.
  • Відсутність підтримки батьків, заохочення тільки в разі видатного досягнення.
  • Акцентування уваги на недоліках дитини на тлі успіхів його однолітків.
  • Пред’явлення завищених вимог в сім’ї та школі.
  • Дефіцит емоційного участі мами і тата в житті підопічного.

Практика реалізації такого стилю виховання формує у дитини страх перед будь-яким недоліком або завершенням справи з недостатньо ідеальним результатом. Це призводить до прокрастинації, посилюється з часом нерішучістю, заниженою самооцінкою і бажанням нічого не робити. Синдром прагнення до досконалості заважає розвивати власні таланти і залучає дорослу особу в безперервне змагання з оточуючими людьми. Після вступу в самостійне життя перфекціоністи продовжують порівнювати себе з іншими, ставити перед собою помилкові і важкодоступні цілі.

Як позбутися від гіпертрофованого перфекціонізму?

Якщо перфекціонізм починає занадто яскраво проявляти себе і перетворює життя своєї жертви в пекло, то наступні рекомендації допоможуть тим, хто задумався над питанням, як побороти синдром прагнення до досконалості:

  • Культивувати добре ставлення до себе і оточуючих –
  • не займатися самобичуванням в разі неможливості успішного одномоментного вирішення проблеми; контролювати почуття провини через неідеальність результату; не позбавляти себе перерв на відпочинок, після яких з новими силами можна приступати до роботи над невирішеним завданням щоб уникнути прокрастинації.
  • Підпорядковувати свою діяльність реалістичним цілям й терміни, інакше неминучий виплеск негативних емоцій в разі неможливості здійснення планів.
  • Сприймати ризик невдач і недоліків як нормальне явище, супутнє будь продуктивній роботі.
  • Уникати зайвого педантизму, надмірної ретельно, не критикувати себе і інших за дрібні недоліки.
  • Чи не демонізувати скоєні помилки.
  • Вчитися бачити в неідеальної красу.
  • Знімати стрес після виконаної роботи шляхом винагороди себе.

Простими словами, перфекціонізм можна перемогти, якщо перейнятися милосердям до внутрішнього «Я», трохи опустити особисту планку і спокійніше ставитися до не найвдалішим підсумками роботи.